Гривня пішла у відрив

Вітчизняна валюта очолила рейтинг валют Європи, які за останні півроку знецінились найбільше

Вітчизняна валюта очолила рейтинг валют Європи, які за останні півроку знецінились найбільше

luk.jpgСкориставшись термінологією велосипедних перегонів, можемо констатувати: укра­їнська гривня за період кризи не тільки стрімко увірвалася у трійку лідерів знецінення грошових одиниць, а й з чималим відривом очолила її.

Із вересня минулого року до кінця лютого нинішнього гривня втратила у своїй докризовій вартості не менше як 50 від­сотків. Міжнародні рейтингові агенції вважають це безпрецедентним за рівнем падіння показником для валют європейських країн загалом (якщо, звісно, не брати до уваги падіння ісландської крони восени минулого року. Хоча вже тоді наша гривня поступалась їй у цьому показнику не більше ніж на 10-12%).

У біді - не самотні

Задля об'єктивності (якщо це може бути втіхою для пересічного громадянина) слід зауважити, що національні валюти найближчих до України сусідів теж суттєво подешевшали. Зокрема, польський злотий за півроку втратив 36,5% вартості. Певно, тому нині поляки всерйоз переймаються проблемами входження у єврозону.

Російський рубль теж не надто відстав, упавши на 31,1%. Хоча тут також є нюанс: на початку кризи золотовалютні запаси північної сусідки України становили близько 600 млрд дол. і за розмірами вважалися третіми у світі після Китаю та Японії. Отже, й можливостей для підтримки свого рубля Росія мала значно більше, ніж Україна. На це витратили понад третину запасу - більше 200 млрд дол.

Високий рівень знецінення національних валют зафіксовано майже у всіх країнах - нових членах Євросоюзу. Після завершення осінньо-зимового періоду 2008 - 2009 років "схуд­ли"  валюти майже усіх східно­єв­ропейських країн. Зокрема, Чехії, Румунії, Болгарії. Відсоток девальвації валют коливається від 50% (наша гривня) до 10 (румунська лея). Але й країни, що ще залишаються в СНД, теж не пасли задніх. Падіння вартості валют помітне у Білорусі та Казахстані.

Хоча, якщо аналізувати тенденції останніх трьох місяців, - грудня минулого року та лютого нинішнього, - то на тлі загального падіння найбільше втратили білоруський "зайчик" - 22,4%, казахський тенге - 20,3% та російський рубль - 15,5%. Міжбанківський курс гривні (щоправда, без урахування останніх стрибків) щодо долара за зиму впав на 11%. Основного удару з боку "бакса" вітчизняна гривня зазнала ще восени минулого року, коли вона подешевшала загалом майже на 40%.

Власне, через такі тенденції економісти світу вже називають Східну Європу епіцентром фінансової кризи. І для Старого світу назагал це певною мірою теж характерно. Хоча зрозуміло, що корені цієї кризи  знаходяться за океаном - у Сполучених Штатах, звідки вона й почала гуляти світом.

Вісь зла

Наразі експерти багатьох країн, аналізуючи ситуацію, майже одностайно погоджуються ось із чим: масова девальвація валют у східноєвропейських країнах засвідчує відтік капіталів з цього регіону. Більше того - у нинішньому році ця тенденція лише посилиться. Як зазначають ана­літики інвесткомпанії "Ренесанс Капітал", для погашення зовнішніх боргів цьогоріч з України буде вилучено від 30 до 40 млрд дол. В умовах зменшення валютних надходжень у країну від експорту продукції кредит МВФ та поодинокі позики інших європейських фі­нансових структур, що наразі лише декларуються як наміри, залишаються майже єдиним джерелом надходжень іноземного капіталу в Україну. Все це неминуче відіб'ється на подальшій девальвації гривні.

Питання знецінення гривні для більшості українців - справді одне з найактуальніших і, певно,  найбільш незрозумілих, коли йдеться про її подальшу "курсову долю". Дум­ки з цього приводу лунають різноманітні. Як і прогнози на найближче майбутнє. Проте чимало вітчизняних екс­пертів сходяться ось на чому.

Нинішнє зростання курсу долара зумовлене низкою причин, головною з яких є неясність перспектив чергового кредиту від МВФ та побоювання банкірів з приводу того, чи буде він взагалі. Відтак, не поповнюючи свої золотовалютні запаси, Нацбанк має і менші можливості підтримки курсу долара. Причому тут уже не йдеться про офіційний курс, який декларує НБУ. Обмеження валютних інтервенцій і продаж валюти тільки учасникам зовнішньоекономічної діяльності теж не сприяє зміцненню гривні. Адже її пропозиція перевищує попит не тільки через панічні настрої перед подальшою девальвацією. На погашення валютних кредитів населення змушене щомісяця купувати від 500 до 600 млн дол. До речі, в тих же банках, які продають її  вже за своїм комерційним курсом.

Крім того, деякі економісти вважають, що готівкової грив­ні таки побільшало і емісія була. Навіть цифру наводять - від 100 до 160 млрд грн. Мовляв, завдяки цьому і виплачується наразі зарплата бю­джетникам, яким вона, до речі, не зменшувалась, пенсії тощо. А оскільки населення не дуже довіряє гривні, виплачені суми здебільшого були конвертовані у валюту. Хоча незрозуміло, про яке населення тут власне йдеться - понад 12 мільйонів пенсіонерів чи безробітних, кількість яких вже офіційно наблизилась до мільйона?

Хоча щодо додаткової емісії - погодитися з цим важко. Згідно з кредитною угодою з   МВФ, монетарна база України на кінець минулого року не повинна була перевищувати 190 млрд грн. Вона навіть була трохи меншою. Тим більше, що МВФ усіляко нагадує Україні про неприпустимість збіль­шен­ня готівкової маси. Та й не помітити появи в обігу такої величезної маси додаткових грошей було б важко. Ба біль­ше, наразі спостерігається протилежне - брак гривні, що підтверджують і самі банки.

Утім, зрозуміло, що попри всі, навіть об'єктивні причини, девальвація гривні має під собою інші, глибинні підстави. Загальна доларизація країни, коли національна валюта використовується хіба для забезпечення обігу, а всі розрахунки та накопичення робляться переважно в іноземній валюті, далася взнаки саме в кризових умовах. Українська економіка перетворилася на такого собі наркомана: немає валютних ін'єкцій - починається "ломка", яка вражає всю систему загалом.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.5665 / 4.03MB / SQL:{query_count}