“Полювання” на митних брокерів

Перешкодами, які українська влада створює для підпри­єм­ництва, навряд чи можна когось здивувати. Проте трапляються випадки перешкод особливо впертих і  масштабних, які на фоні економічної кризи і декларацій влади про підтримку бізнесу виглядають цілковитим абсурдом і саме цим привертають  увагу.

Перешкодами, які українська влада створює для підпри­єм­ництва, навряд чи можна когось здивувати. Проте трапляються випадки перешкод особливо впертих і  масштабних, які на фоні економічної кризи і декларацій влади про підтримку бізнесу виглядають цілковитим абсурдом і саме цим привертають  увагу.

Отже, 1852 суб'єкти підпри­ємництва в Україні, які декларують митні вантажі, та 17 000 їх працівників отримали новорічний "подарунок" у вигляді наказу  Державної митної служби України від 26 листопада 2008 р. №1334 " Про затвердження тимчасового Порядку діяльності митних брокерів та їх представників".

Коротко зазначимо, що цей "документ" вимагає отримання митним брокером - підприємством "свідоцтва на право декларування вантажів", замість встановленої законом ліцензії, його працівниками - "кваліфікаційних посвідчень", проведення для них "періодичних кваліфікаційних іспитів", наявність вищої освіти, відсутність адміністративних стягнень (як умова реалізації права на працю - ?!) та ще пред'являє низку вимог, які законом не передбачені, оцінка їх дотримання покладена на працівників митниці, має суб'єктивний характер і створює системне джерело корупції в загальнодержавних масштабах.

Намагання ДМСУ оцінювати знання декларантів митних вантажів має свою історію. Перша спроба була у квітні 2004 р. Відповідний наказ №183 від 16.04.2004 р. керівника Західної регіональної митниці послідовно скасували суди трьох рівнів за позовом ТзОВ "Формула" (м. Львів) як незаконний. Проте відповідні накази керівників інших регіональних митниць не скасували, тому на їх територіях такі екзамени проводилися систематично і незаконно у 2004 - 2008 роках.

Друга спроба "оцінювання знань", всупереч лібералізації митного законодавства  за міжнародними зобов'язаннями України, відбулася у травні 2008 р. за наказом №329  ДМСУ. Проти проведення екзаменів виступили Рада під­приємців при Кабінеті Мі­ністрів України, Громадська рада при ДМСУ, Асоціація митних брокерів України. На адресу Держмитслужби 12.05.2008 року надіслали судові рішення, зокрема, Постанову Вищого адміністративного суду України від 21.12.2006 р., де обґрунтована незаконність таких вимог. Наказ був зупинений 19.05.2008 року, проте така дія була мотивована не судовими рішеннями, а ...втратою чинності низкою статей Митного кодексу України зразка 1991 р. (?!).

Третя спроба проведення екзаменів за наказом 1334, з огляду на попередні, була цілковитим абсурдом. За Дорученням Першого віце-пре­м'єр-міністра України п. Турчинова Міністерство юстиції України 25.12.2008 надало висновок, згідно з яким цей наказ "...на державну реєстрацію не подавався та відповідно не набрав чинності..., є нечинним та підлягає скасуванню, про  що  Міністерство  юстиції  повідомило Державну митну службу."

Правова позиція Мін'юсту підтвердила раніше опубліковані висновки Міністерства  фінансів України і Державного Комітету України з питань регуляторної політики та під­приємництва, яким ДМСУ в цій частині діяльності підпорядкована. Зауважимо, що з травня до листопада проект Порядку тричі подавався на по­годження і тричі й Мінфін, і Держкомпідприємництва від­мовляли ДМСУ!

Керівники підприємств та їх працівники полегшено зітхнули - є ще в державі трохи справедливості й закону! Як виявилося через декілька днів, передчасно раділи - ДМСУ 30.12.08 р. видає наказ №1500, яким дію очевидно незаконного наказу 1334 продовжує до 01.02.09 р...?!

Працівники митниць, починаючи від 01.01.09 р., вимагають надання документів, не передбачених законодавством України (свідоцтв та посвідчень), відмовляють в оформленні вантажів, чим завдають збитків підприємствам, їх працівникам, клієнтам та партнерам, економіці держави, загост­рюють і без цього непросту ситуацію в економіці.

Настирливість ДМСУ, зміст і призначення цього, без перебільшення, злощасного наказу, як бачимо, заслуговують детальнішого аналізу.

Термін "документ" на початку цього матеріалу взято в лапки невипадково. Зокрема, визначення в ньому принтера як "...друкувального пристрою персональної електронно-обчислювальної машини..." повертає нас у минуле років на 12-15 і не потребує коментарів.      

Проте, звернемося до категорій права. Порядок, затверджений наказом 1334, ґрунтується на пунктах 8.1.-8.7. Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася у жовтні 2006 р. Уже в першій фразі: "Цим тимчасовим Порядком визначаються права й обов'язки..." міститься грубе порушення законодавства, оскільки "права й обов'язки" тих, на кого спрямована дія Порядку, можуть визначатися тільки законами України, причому такими, які відповідають положенням її Конституції.

ДМСУ в цьому документі зобов'язує суб'єктів Порядку дотримуватися вимог Митного кодексу та законів України, водночас свідомо і давно ігноруючи порядок ліцензування митних брокерів, передбачений цим же кодексом та Законом "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".

Такі терміни і поняття як ""митний брокер", "представник митного брокера", "свідоцтво", "кваліфікаційне посвідчення", що вживаються в Порядку, ні Митним кодексом України, ні названою Конвенцією не затверджені, а в повідомленні прес-служби (?) ДМСУ пояснюються "іновацій­ністю" в роботі цього державного контролюючого органу...

(Продовження -
у наступному числі
"Пошти")

 

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
12.2835 / 4.12MB / SQL:{query_count}