Антикорупційна реформа в Україні в обмін на гроші МВФ?

Український уряд демонструє МВФ готовність до боротьби з корупцією в держ­органах та обіцяє створити антикорупційне бюро. Однак чи все насправді антикорупційно?..

Пакет антикорупційних законів – це зобов’язання, які взяла на себе Україна перед міжнародними інституціями, серед яких МВФ і ЄБРР. Ухвалення антикорупційного законодавства є однією з умов МВФ для виділення країні другого траншу допомоги в розмірі 1,4 мі­льярда доларів. Граничний термін прийняття закону – 1 жовтня цього року.
Пакет законопроектів, які днями схвалив український Кабінет Міністрів, передбачає, зокрема, створення спеціалізованого антикорупційного правоохоронного органу – Національного антикорупційного бюро (НАБ). 
В основу документа лягли напрацювання громадських організацій спільно з депутатами. Законопроектом передбачено, що компетенція НАБ поширюватиметься винятково на корупційні злочини в державному секторі й органах самоврядування та не зачіпатиме приватного бізнесу. Однією з функцій бюро стане розшук і повернення активів корумпованих чиновників.

Незалежність як запорука дієвості

“Якщо йдеться про великі хабарі, злочини чиновників найвищого рангу – міністрів, їхніх заступників, прокурорів та інших, то очевидно, що бюро треба убезпечити від політичного тиску та забезпечити повну його незалежність, – зазначив “Німецькій хвилі” експерт громадської ініціативи “Реанімаційний пакет реформ” Дмитро Котляр. – Тому в законопроекті прописано кілька важливих складових щодо унезалежнення”. 
Основна з них – це виборність голови Національного антикорупційного бюро на конкурсній основі. Голову обиратиме комісія з представників президента, парламенту й уряду, а трійка лідерів проходитиме публічну співбесіду, яку транслюватимуть у прямому ефірі.
“Публічна співбесіда забезпечить прозорість цього процесу”, – переконаний експерт. Законом визначатимуться як підстави для звільнення очільника бюро, так і розмір його зарплати. Передбачене створення внутрішнього підрозділу, який перевірятиме працівників на доброчесність і з’ясовуватиме, чи відповідає спосіб їх життя отриманим доходам. Усіх працівників перевірятимуть на детекторі брехні.
Із бюро безпосередньо працюватимуть профільні прокурори, які спеціалізуватимуться винятково на корупційному законодавстві. Водночас створення спеціальних судів не передбачене, розповів один із розробників бюро – голова “Transparency International-Україна” Олексій Хмара. Експерт пояснив, що судова система потребує окремого реформування. 
“Ми йшли на компроміс, адже нині нам важливо запустити антикорупційну систему, а її завжди можна вдосконалювати”, – зазначив Хмара.

Антикорупційна ініціатива чи черговий тиск на бізнес? 

На його думку, попри свою прогресивність, законопроект має кілька “слабинок”. Скажімо, є ризик, що Кабмін може не погодити публічно обраного голову. “В ідеалі голову мав би затвердити парламент, але, за Конституцією, це повноваження Кабміну. Зрештою, український парламент дуже непередбачуваний”, – пояснює Хмара.
Експерт переконаний, що уряд надто звузив коло справ, над якими мало б працювати НАБ, обмеживши його лише державним сектором. “Ми пропонували зачепити великий бізнес, пов’язаний з іменами високопосадовців, бо в нас надзвичайно велике зрощення бізнесу та влади, і тут є великий пласт потенційних злочинів. Однак приватний капітал відкинули. Це компроміс між гілками влади”, – розповів Хмара.
Водночас урядова уповноважена з питань антикорупційної політики Тетяна Чорновол після погодження цього законопроекту в уряді заявила, що акт призначений саме для знищення середнього бізнесу. 
Бюро треба убезпечити від політичного тиску й забезпечити повну його незалежність
“Найважливіша частина законопроекту була захована в перехідні положення”, – пояснила Чорновол у своєму блозі на інтернет-порталі “Українська правда”. За її словами, в “прихованій нормі” передбачається, що слідчі НАБ здійснюватимуть досудове розслідування злочинів, які в кримінальному законодавстві не є суто службовими, а стосуються розкрадань, здійснених будь-якими суб’єктами.
“Тобто бюро отримає можливість проникати в міжбізнесові розбірки й кидати за ґрати директорів і бухгалтерів (підприємств приватної сфери – Ред.)… Антикорупційне бюро, очевидно, нищитиме конкурентів бізнесу, який належить представникам влади”, – вважає Чорновол, яка була призначена уповноваженою уряду в березні 2014 року як представниця Майдану. Урядова уповноважена, до речі, представляла Кабміну і свій законопроект про антикорупційне бюро, однак його не підтримали.
До речі, згідно з законопроектом, співробітники НАБ матимуть доволі широке коло повноважень: зможуть накладати арешт на банківські рахунки і майно, вимагати дані з банків, використовувати вогнепальну зброю та негласно стежити за особами.
Чи ухвалить нинішній – уже розпущений – парламент законопроект і виконає цим вимогу МВФ, опитані “Німецькою хвилею” експерти сумніваються. Однак вони наголошують, що проект як невідкладний вноситиме до парламенту Президент, тому саме він мусить знайти аргументи для переконання політиків.
01.09.2014 20:13
Maxim Serov

У нас коррупциею одним из первых дел надо было заняться. И еще прислушаться к КПУ с их антикризисной программой. Тогда бы не пришлось в долги такие лесть. А то берем, берем, а отдавать чем?


Для того щоб залишити коментар необхідно
4.9992 / 4.23MB / SQL:{query_count}