Країна на шляху до Європи

27 червня в Брюсселі Україна підпише економічну частину Угоди про асоціацію з Євросоюзом

Набуде чинності цей документ після ратифікації в Україні та прийняття рішення Європейською комісією в Брюсселі. Але вже до того часу наша держава отримує можливість створити зону вільної торгівлі між Україною і ЄС, не чекаючи повної ратифікації Угоди в країнах-членах. 
Від ЄС та його держав-членів документ підпишуть президент Європейської Ради Герман Вам Ромпей, президент Європейської комісії Жозеф-Мануель Баррозу та всі глави держав або урядів країн-членів ЄС.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявляє, що підписання Угоди про асоціацію з ЄС 27 червня стане належною відповіддю на виклики, що стоять перед Україною. Тож тепер усіх цікавить, які зміни чекають не лише на українську економіку, але й простих громадян, котрі чи не найбільше сподіваються на недорогі, а проте якісні європейські товари, зокрема автомобілі й побутову техніку, а також на додаткові робочі місця. 
Натомість експерти кажуть, що покращення настане не одразу. Адже, крім чітких кроків, Європейський Союз висуває і чималі вимоги до української сторони, яка хоче стати його повноцінним торговим партнером. Що стосується продуктів харчування, то наші продукти, незважаючи на скасування мит, потраплять у Європу ще не скоро, адже для цього знадобиться відповідний сертифікат, який підтверджує їх якість.
Наші продукти, незважаючи на скасування мит, потраплять у Європу ще не скоро, адже для цього знадобиться відповідний сертифікат, який підтверджує їх якість
А ось іноземні товари завозитимуть до України безперешкодно. Тим паче що, вони якісні та відносно дешеві. Крім продуктів харчування, мали б подешевшати й іномарки. А далі ЄС поступово спрощуватиме візовий режим. І це відбуватиметься швидше, якщо ми запровадимо режим контролю з Російською Федерацією. 
Полегшення мало б настати і для українців, які хочуть здобувати дипломи у європейських вишах. Їм обіцяють менше паперової тяганини і більше довіри. Проте як швидко обіцяні новації запрацюють, залишається тільки здогадуватись. Поки українська влада не врегулює конфлікту на сході країни, європейське покращення відчуємо нескоро.
Позитивним моментом експерти вважають і посилення конкуренції –  як у бізнес-середовищі, так і на ринку праці. 
Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, керівник Центру економічних досліджень вивчає наслідки економічної Угоди з ЄС для України і певна, що “після підписання Угоди Україна здобуде краще середовище для бізнесу і для інвесторів, що, своєю чергою, сприятиме залученню іноземного капіталу, а також бажанню і можливостям українських інвесторів вкладати гроші тут, в Україні, а не виводити їх за кордон”.

“Україна отримає краще середовище для бізнесу та інвесторів”
Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, керівник Центру економічних досліджень, – про підписання економічної частини Угоди з ЄС, наслідки для українських виробників і споживачів, ринок праці та інвесторів
– Пані Вероніко, що чекає українську економіку після підписання економічної частини Угоди про асоціацію з Євросоюзом?
– Угода ця насамперед створює нові можливості на ринку Європейського Союзу. Україна вже зараз активно торгує з ЄС. І за даними останніх чотирьох місяців третина українського експорту йде за кордон. Це пов’язане не з автономними торговими преференціями, які віднедавна отримала наша держава, а, найімовірніше, з девальвацією гривні та проблемами на російському ринку. Відповідно наш експорт до Росії не йде, бо останнім часом дуже різко скоротився. Отож, підприємці, чекаючи на зону вільної торгівлі, почали активніше шукати можливості збуту на європейських ринках. 
Торговельні преференції Україна отримала ще наприкінці квітня, тобто європейський ринок уже відкрився для вітчизняних виробників. І перші відгуки підприємців про кількість отриманих сертифікатів свідчать про те, що вони намагаються активно ними скористатись. Після підписання Угоди відкриття ринків буде взаємним, тобто і Україна повністю відкриє свій ринок для іноземних товарів. 
– Чи існують ризики, що європейські товари “вб’ють” місцевих виробників?
– Ризики є завжди. Але Україна тепер на сто відсотків не захищена від європейського ринку. Тамтешні товари безперешкодно потрапляють на наші прилавки. Хочу нагадати, що два роки тому Україна підписала угоду про вільну торгівлю з країнами ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія – “Пошта”). Норвегія є серйозним постачальником риби, Швейцарія – сиру. Вони ще багато чого везуть до нас, але хіба ви помітили якісь зміни у магазинах? 
Хіба швейцарські сири витіснили українські? Ні! Просто триває боротьба за споживача. Тепер вона буде ще жорсткішою. Українські виробники мають переглянути свої стандарти, щоби вийти на європейський ринок. Деякі вже це зробили, деякі тільки готуються до цього. Європейські товари привезуть до нас, а українські повезуть до Європи. І наше завдання не сидіти і боятися, а подумати над тим, як створити їм гідну конкуренцію. Тому я не перебільшувала б цих загроз.
– А ми готові зараз до тої гідної конкуренції?
– Треба ще багато працювати. Конкурентний тиск посилиться, але це зробить європейські товари дешевшими для нас, зокрема проміжні або інвестиційні. 
Буде більший асортимент продукції. Зона вільної торгівлі стимулюватиме економічне зростання і підвищення добробуту наших громадян завдяки скасуванню ввізних мит на приблизно чотири відсотки. Але регуляторна проксимація дасть вдвічі або втричі більше зростання, якщо мине успішно.
– І що ми маємо для цього зробити?
– Зараз усі говорять про те, що Україна зобов’язалась гуманізувати значну частину свого законодавства насамперед щодо торговельних відносин з ЄС. Тож потрібна гуманізація законодавства плюс триста директив ЄС.
Це водночас і позитив, і виклик. Виклик тому, що треба справді багато що змінити. Україна дуже давно йде цим шляхом – не завжди рівномірно, не надто успішно, але йде. Ми не починаємо з чистого аркуша. Ми починаємо зі значної бази, яка вже зараз є у нашому законодавстві. Позитив у тому, що ми отримаємо кращий доступ до ЄС  і до ринків країн третього світу. Адже європейські стандарти визнають усюди.
– А як це впливатиме на вітчизняний бізнес і тих, хто інвестує у нього?
– Україна здобуде краще середовище і для бізнесу, і для інвесторів, що, своєю чергою, сприятиме залученню іноземного капіталу, а також бажанню і можливостям українських інвесторів вкладати гроші тут, в Україні, а не виводити їх за кордон. 
Ми отримаємо краще регулювання в галузях охорони навколишнього середовища і безпеки харчових продуктів, матимемо якіснішу їжу, чистіше повітря, міцніше здоров’я, а значить і вищу продуктивність праці. 
Але… економічна частина Угоди з ЄС створює  не лише ширші можливості, а й серйозні виклики. Не ризики чи обмеження, а саме конкретні виклики, які мусить подолати. 
– І що це за виклики, крім гуманізації законодавства та підвищення рівня конкуренції? 
– Економіка трансформуватиметься, відповідно і ринок праці в Україні буде іншим. Можливо, виникне попит на нові професії, деякі сектори економіки вимагатимуть розширення виробництва (а це нові робочі місця), деякі, навпаки, скорочуватимуть його. 
– Як держава повинна регулювати, впливати на ці зміни?
– Якщо говорити про те, що має робити держава у сфері виробництва, то тут треба зосередитися на людях – подумати над тим, як проводити активнішу політику на ринку праці, як допомагати перекваліфіковуватись, шукати нову роботу. Рятувати конкретне підприємство чи його власника – не обов’язок держави! Її завдання – допомогти людям знайти роботу, підтримати їх соціально в період пошуку. 
Держава може зацікавитися розвитком певних галузей економіки. Але зараз серед її пріоритетів є розвиток сприятливого бізнес-середовища. Для того, щоб усі галузі могли вільно та швидко розвиватися, мають бути створені певні зобов’язання щодо підтримки прозорого регуляторного середовища на кшталт європейського. Це стане запорукою того, що Україна не тільки створить кращий бізнес-клімат, а й підтримуватиме його.
Розмовляла Наталія Кайзенберг
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.8465 / 4.44MB / SQL:{query_count}