Долар скаче то вгору, то вниз…

На валютному ринку – лихоманка, українці в паніці. А експерти банківської справи певні: курс “зеленого” тепер визначатиме ринок

фото: Андрій Польовий
Ще два дні тому долар коштував 11 грн 20 коп., а сьогодні – 10 грн 60 коп. Люди не знають, що робити. Одні скуповують продукти, інші кажуть, що за курсом долара не стежать… 
Тим часом у Львові доларів ні в банках, ні в обмінниках немає, а охочих купити уп’ятеро більше, ніж тих, хто їх здає. Як наслідок – попит впливає на курс, який до того роками штучно стримували. Тепер гривню відпустили... 
Нинішній голова Нацбанку Степан Кубів взявся стабілізувати ситуацію на валютному ринку. Регулятор запровадив тимчасове обмеження на зняття валютних вкладів у еквіваленті не більш ніж 15 тис. грн на добу. І міжбанк вже відреагував на це нововведення: долар 28 лютого подешевшав на 50 коп. Експерти запевняють: курс долара тепер визначатиме ринок, тож і прогнозів давати не беруться.

Прогнози не справджуються

Наприкінці цього тижня хаос на валютному ринку намагалися “втихомирити”. Ще донині долар дорожчав щодня. Бувало, що “зелений” коштував більш ніж 11 грн, євро 15 грн. Це історичний максимум для долара в Україні! За всю історію незалежності нашої держави американська валюта ніколи не була такою дорогою. 
Тим часом банкіри вже не хочуть коментувати ні курсу валют, ні заходів Нацбанку, спрямованих на стабілізацію ситуації. Мовляв, на фінансовому ринку чимало спекуляцій, але водночас курс гривні нарешті вперше за останні роки відпустили, що й спричинило різкий стрибок долара і євро. Та видається, що більш ніж 11 гривень – то вже забагато... 
Національний банк Ук­раїни вжив заходів до восьми банків, яких запідозрили у валютних спекуляціях. Степан Кубів повідомив, що до десяти банків скеровані комісії для перевірки, а в шістнадцяти виявили порушення нормативів НБУ. “Спекуляції, порушення нормативних актів НБУ будемо припиняти. Хочу попередити банки, які спів­працюють зі спекулянтами, конвертаційними центрами: це буде зроблено негайно!” – сказав він і назвав ситуацію на валютному ринку конт­рольованою.
Фахівці кажуть, що на заходи регулятора банки вже відреагували. Зокрема експерт у банківській справі Віктор Гальчинський розповів “Пошті”: “Нацбанк взявся за стабілізацію ситуації на ринку і запровадив обмеження. На це одразу ж відреагував міжбанківський валютний ринок. Долар вже знизився до 10 гривень 60 копійок при купівлі і до 10 гривень 5 копійок при продажу. Тобто ситуація стабілізується”, – певен він. – Встановлені добові обмеження валюти на всі без винятку банки. Крім того, запровадили додаткові обмеження на міжбанківському валютному ринку. Це нормалізує ситуацію. Але, як каже новий міністр фінансів, курс коливатиметься в межах 10 грн. Чи це реально, покаже ринкова ситуація. Інструментів для регулювання нині достатньо. Крім того, за допомоги інтервенцій можна утримувати курс. Яким він буде реально – важко сказати. За цей тиждень серед усіх валют гривня перейшла історичний максимум. Прогнозів було багато, але жоден не справдився…”
Віктор Гальчинський ка­же, що за останні кілька років купівельна спроможність населення різко знизилась. “Тому відбудеться переоцінка не товарів першої необхідності. І бізнес таких торговців може зупинитись. У нас всі розрахунки в гривнях, і якщо ситуація стабілізується, то не буде потреби переоцінювати товари”, – резюмує він.

Валютне обмеження

Національний банк України ввів тимчасове обмеження на зняття валютних вкладів у еквіваленті не більш ніж 15 тис. грн на добу, при цьому обмежень для гривневих вкладів немає. Про це 28 лютого під час брифінгу заявив теперішній глава Національного банку Степан Кубів. Проте на національну валюту, яка знецінюється на очах, обмежень не запровадили. “Гривневі вклади знімайте – хоч мільйон, хоч два. Банки ліквідні”, – запевняє Степан Кубів.
Також голова НБУ зазначив, що ситуація на валютному ринку України залишається під контролем, Національний банк йде на консультації з банкірами. “Ситуація на валютному ринку під контролем. Ми щодня збираємо правління, ведемо комунікацію практично з усіма банками і банкірами”, – пояснює він і зазначає, що правління Нацбанку також спілкується з учасниками ринку в телефонному режимі. Зі слів Степана Кубіва, Нацбанк має намір жорстко припиняти дії порушників валютного законодавства. Але, як шукатимуть тих порушників, ніхто не уточняє. 

Ми вже таке чули…

Поза тим, питання, що стосується фінансової міцності держави, й далі залишається не до кінця відкритим. У той час як експерти били на сполох, мовляв, золотовалютні резерви України маліють, колишнє керівництво Нацбанку вперто запевняло – грошей вистачить на все. І що б ви думали? Резерви ще є… Навіть Степан Кубів сказав, що золотовалютних резервів для зовнішніх зобов’язань вистачить.
З його слів, після отримання Україною кредитних коштів від Міжнародного валютного фонду обсяг золотовалютних резервів країни відповідатиме міжнародним стандартам. “Ми не спалюємо резерви, як це робили наші “папєрєднікі”, – пояснює він. За період перебування при владі прем’єр-міністра Миколи Азарова золотовалютні резерви зменшилися на 20 млрд дол. До слова, як уже писала “Пошта”, 27 лютого прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив про те, що обсяг золотовалютних резервів – майже 15 млрд доларів. А станом на початок лютого становив 17,805 млрд доларів.

Без Міндоходів…


фото: Андрій Польовий
Реформування Міністерства доходів і зборів може призвести до ще більшого тиску на бізнес. Таку думку висловила голова Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів Олена Макєєва. Експерт наголошує, що нині знову говорять про необхідність його реформування: податкову частину хочуть віддати Міністерству фінан­сів, митницю виділити в окреме міністерство, а єди­ний соціа­льний внесок повернути Пенсійному фонду, інформує “Економічна правда”. 
“Йдеться про децентралізацію управління адміністрування податків і зборів. Знову буде багато різних міністерств і відомств, багато начальників і, відповідно, багато охочих бачити бізнес маріонетками, заручниками виконання бюджету країни”, – вважає експерт. – Децентралізація управління податковою системою вплине на швидкість руху потоків інформації між різними міністерствами. Відтак знову з’являться письмові запити, перехресні перевірки, відсутність єдиних стандартів процедур контролю, різночитання і конкуренція між міністерствами, хто краще виконав свою частину плану”.
Олена Макєєва каже, що бізнес ніколи не скаржився на завищені ставки податків. “Натомість усі проблеми були пов’язані з непрозорим і неефективним адмініструванням податків і зборів, величезною кількістю незаконних перевірок органів контролю... Дохідна частина бюджету завжди формувалася виходячи з апетитів уряду, тобто з видаткової частини, і тому бюджет ніколи не був реалістичним”, – додає вона. – Тоді й з’явився термін “податкове навантаження”. Бізнес примушували виконувати кимось затверджений план надходжень до бюджету”.
Експерт нагадує, що ефек­тивне податкове адміністрування дозволяє державі своєчасно виконувати свої витратні зобов’язання. “Основним джерелом формування доходів бюджетної системи завжди були податки і збори. А від чого залежить ефективність функціонування механізмів справляння податків? Від організаційної структури податкової системи. Об’єднання органів контролю – це і є поліпшення (полегшення) організаційної структури!” – наголошує Макєєва і зазначає, що першим кроком будь-якого прогресивного уряду є скорочення витрат бюджету країни.
“Централізація управління податковою системою припускала серед іншого й скорочення штату державних службовців, якого можливо було досягти шляхом впровадження електронних податкових перевірок. Ми живемо в сучасному світі, в якому треба думати про електронізацію документообігу та дбайливе поводження з навколишнім середовищем”, – пояснює експерт. – Дуже хочеться вірити в те, що держава почне допомагати бізнесу. Тільки в цьому випадку бізнес почне чесно платити податки. Рецептів успіху в світовій історії достатньо. Головне не вигадувати велосипед – бізнес цього не оцінить”, – підсумовує Олена Макєєва.
Вчора ВРУ таки рекомендувала Кабміну ліквідувати Міністерство доходів. За таке рішення проголосували 232 депутати. Крім того, парламент рекомендував уряду внести на розгляд ВРУ пропозицію про внесення відповідних змін до законодавчих актів. Нагадаємо, Міністерство доходів і зборів було створене в грудні 2012-го шляхом об’єднання Державної податкової служби та Державної митної служби.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
5.8913 / 4.16MB / SQL:{query_count}