Де мільйони? В казначействі!

Держказначейство заборгувало Львівській області близько 600 млн грн, а Львову – 78 млн 991 тис. грн

Через борги казначейства міста України – на межі виживання. У всіх містах незалежно від категорії (обласного чи районного значення) і регіону Держказначейство блокує незахищені статті витрат. За літо обсяг затриманих коштів збільшився втричі, а у деяких населених пунктах тривалість затримок сягла 150 календарних днів.
Згідно з результатами опитування українських міст, проведеного Асоціацією міст України серед своїх членів, станом на жовтень Держказначейство заблокувало майже 1,6 млрд грн коштів для місцевих бюджетів. Якщо цей показник перенести на всі органи місцевого самоврядування в Україні, виходить, що зараз у Держказначействі заблоковано понад 6 млрд грн, інформує ZN.UA.
На Львівщині ситуація теж далеко не найкраща. І так триває вже другий рік. Проте зараз ситуація особливо критична, адже людям почали затримувати зарплати. По Львівщині у казначействі “зависло” близько 600 млн грн. Нарікають на службу й у Львівській міськраді. За інформацією департаменту фінансової політики, вчора, 6 листопада, сума коштів, перерахунок яких блокує казначейство, становить 78 млн 991 тис. грн. 
Казначейство не перерахувало 16 млн 703 тис. грн до загального фонду. Найбільші суми казначейство блокує на потреби ЖКГ (поточний ремонт житлового фонду, поточний ремонт доріг, озеленення і санітарну очистку) – понад 8 млн 45 тис. грн. Управління освіти не отримує за платіжними дорученнями 1 млн 595 тис. грн, управління культури – 1 млн 168 тис. грн, управління охорони здоров’я – 1 млн 946 тис. грн, інформує прес-служба мерії.
Також казначейство не перераховує понад 15 млн грн субвенцій на дороги. Більше 39 млн грн –  сума невиконаних платіжних доручень до бюджету розвитку. Слухаючи нарікання міських чиновників на казначейство, видається, що їм це навіть вигідно: нарешті з’явилась служба, яку можна у всьому звинуватити.
Новий губернатор Львівщини Олег Сало запевнив, що вирішуватиме проблемне питання в Києві.  “Під час розмови з міністром фінансів Юрієм Колобовим озвучив суми, проблеми, найбільші непроплати, які сьогодні є в області. За результатами обговорення було дано вказівку керівництву Державного казначейства України суттєво покращити рівень проплат на території Львівщини в органах Державного казначейства. Першочергово йдеться про своєчасну виплату коштів на захищені статті, зарплату, соціальні виплати”, – зазначив Олег Сало.
Очільник області також додав, що нині існує проблема непроплат інвестиційного характеру. “Тепер гаряча пора щодо виконання поставлених завдань. Погодні умови не заважають проводити необхідні роботи, за які варто вчасно розраховуватися з підрядниками. Це важливо, адже, як показує досвід минулих років, неосвоєні кошти, які не були проведені в поточному році, практично втрачені Львівщиною. Тут ми також очікуємо позитивної динаміки”, – сказав Олег Сало, інформує прес-служба ЛОДА. 
Окрім цього, голова Львівської ОДА зазначив, що нині формують бюджет на наступний рік. Зараз Міністерство фінансів України посилено працює над розробкою макропоказників і розподілом бюджетних коштів між територіями. Керівник області висловив сподівання, що Львівщину як регіон із  розгалуженою мережею соціально-культурної сфери, особливістю культурної спадщини “почують” у Києві під час розподілу коштів.
“Особливо важко буде в грудні…”
Сергій Терьохін, екс-міністр економіки України, член парламентського комітету з питань податкової та митної політики, – про причини затримки коштів у казначействі та зарплатні борги
– Сьогодні, як і торік, на­­гальною проблемою для Ук­раїни, зокрема і Львівщини, є  великі затримки коштів у Держказначействі. Борги великі. Напевне, найбільші за роки роботи цієї служби?
– Не вперше! У 1994 – 1995 роках на казначейських рахунках був мінус. Це неймовірно, адже рахунки казначейства не передбачають дефіциту, бо ними покривають бюджетні видатки. І цей мінус до грошової реформи 1996-го покривали за рахунок емісії купоно-карбованця. Тоді це закінчилося плачевно.
– Прошу сказати, як тоді вирішили проблему?
– Уряд ходив через квартал до Нацбанку. Останній друкував емісію, і вона йшла на видатки бюджету. Незабезпечені гроші попадали на зарплати, переходили на полиці магазинів, і була така інфляція. 
– Що нас чекає зараз?
– Тепер ситуація інша. Ми налякані минулим, тому прийняли багато законів, які забороняють прямо фінансувати за рахунок емісії видатки Держбюджету. Хоча цю “пряму заборону” теж обходять...
– Скажіть, будь ласка, скільки коштів нині на єдиному казначейському рахунку?
– Станом на понеділок (4 листопада) на єдиному казначейському рахунку Державного бюджету України було 470 млн грн. З ВВП, який перевищує трильйон двісті мільярдів гривень, на казначейському рахунку було... 470 млн грн. Цих грошей не вистачає на те, щоб профінансувати щоденну потребу всіх бюджетників країни у зарплаті та утриманні.
– Тобто нині український уряд в критичному стані? 
– Український уряд – банкрут! Це сталось із різних причин. Він, як і будь-який банкрут, не знає, що робити. Забаганки уряду взяти в борг теж не увінчались успіхом. Уряду не довіряють зовнішні та внутрішні інвестори. Давати в борг українському уряду вже ніхто не хоче. Податки цього року були переплачені наперед (акцизи та податки на прибуток підприємств). Тепер, наприкінці останього кварталу, настали важкі часи. Особливо це буде відчутно в грудні.
– Відповідно українців чекають затримки з виплатою зарплат?! 
– Вони вже є! Нині поточні затримки по бюджетниках сягнули близько двох мільярдів гривень. По соціальних виплатах, таких як лікарняні, травма на виробництві, – два з половиною мільярда гривень. Лише по зарплатах і соцвиплатах уряд щоденно перед громадянами має борг на суму майже п’ять мільярдів гривень. Зі залишком на казначейському рахунку 470 млн грн. Це буде накопичуватись, оскільки не передбачається позитивної динаміки податкових і неподаткових доходів до кінця цього року.
– Можливо, нас порятує кредит від МВФ? 
– Уряд дуже сподівався досягнути порузуміння та отримати кошти від МВФ. Але минулого тижня під час місії до України представники фонду поставили питання категорично: вимагають підвищити ціну на газ для населення, не “чіпати” Пенсійну реформу (нині на цю тему тривають дебати у ВР – “Пошта”) і різко зменшити несоціальні видатки бюджету (до прикладу, проведення Євробаскету-2015 – “Пошта”).
Напередодні Вільнюського саміту настрої в парламенті політизовані, тому, ймовірно, до кінця листопада такі рішення не будуть прийняті. Якщо зміни приймуть у грудні, то кошти нам в кращому випадку дадуть у березні 2014-го. 
До слова, в січні теж буде погано, оскільки традиційно цей місяць провалювався в доходах, бо баланси підприємства закривають саме тоді. У січні доходів бюджету немає і з’являється велика кількість неробочих місць. Мені здається, що латентна динаміка соціальних невиплат зростатиме до лютого.
Розмовляла Наталія Кайзенберг
Степан Кубів, заступник голови парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності
Законодавча база, що була прийнята, зокрема, Податковий кодекс і низка економічних законів знищили приватного підприємця, малий і середній бізнес, як основного наповнювача дохідної частини бюджету на всіх рівнях. Також прикладна наука перестала існувати. Ми своїми руками знищили тих, хто виробляє технологію, яка нині коштує найдорожче. За останні три роки влада не змогла перейти на ринкову економічну базу, підготувати прогресивний економічний закон і

Податковий кодекс, який би підняв приватне підприємництво і створив позитивний інвестиційний клімат. Натомість вони виростили корупційну схему управління, централізації і схему сімейних підрядів чи приближених до “сім’ї”.

Як наслідок – у Львові понад 600 млн грн непроплат. Фонд регіонального розвитку і соціального розвитку це статті, які в кінці року будуть обнулені й невиконані для регіону. Система формування бюджетної політики нині базується на принципах виживання, а не на принципах інновацій, інвестицій і інтелектуального розвитку. Також українці не мають стратегії розвитку на середню і довгу перспективу. І за роки незалежності не спромоглася це зробити.

Потрібно відмінити низку законів і Податковий кодекс, що підніме приватного підприємця. Створити інвестиційний клімат.
Володимир Кирилич, член постійної депутатської комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності Львівської облради
За останні десять років на Львівщині не було таких великих затримок коштів на казначейських рахунках. Проте нині не час шукати винного, а час говорити про те, чи зможемо ми виплатити людям зарплату до кінця року. А загроза є реальна... Це питання номер один!

На Львівщині близько 600 млн грн зависло в казначействі. Аби спробувати відповісти, чому так сталось, варто говорити про дохідну частину місцевих бюджетів. На 2013-й рік дохідна частина місцевих бюджетів органами місцевого самоврядування затверджена в розмірі, що перевищує минулорічний на 22,5%.

Проте зрозуміло, що таке підвищення економічно не обгрунтоване. Адже, відомо, що 73,3% в дохідній частині загального і спеціального фондів бюджету займає податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Левова частка цих податків – доходи від зарплати бюджетників.

Нагадаю, що у 2013-му було заплановано лише два підвищення: перше – на початку року на 8%, друге – на грудень. З іншого боку, випуск промислової продукції в області за січень-липень 2013-го проти того періоду 2012-го зменшився на 2,4%. Висновок: очікувати приросту доходів бюджету за рахунок ПДФО не варто.

Якщо розглядати це питання в політичній площині, то нашим наступним кроком буде пошук винного. А проблема має системний характер. Мова йде про те, що органи місцевого самоврядування і центральні органи влади мають відповідальність за ситуацію, що склалась. Тому не треба у всьому звинувачувати казначейство, яке стало інструментом закриття бюджетної дірки.

Згадаймо, для чого було ство­­рено казначейство (указом Пре­зидента України 1995 році – “Пошта”). Його основне завдання – ліквідація розривів між бюджетами різних рівнів. Це означає, що багаті давали кошти біднішим, тобто позичають їх. Тепер бюджетні розриви досягли розмірів “чорної діри” в цифровому і часовому вимірі.

Тобто, казначейство не може виконувати свою функцію в рамках існуючого бюджетного законодавства. Бюджетне законодавство порушують, забираючи кошти шляхом блокування їх на казначейських рахунках. Особливо це стосується місцевих бюджетів, які виконують дохідну частину. Вихід з цієї ситуації потрібно було шукати ще в лютому-березні, адже ситуація була прогнозована. Треба було вчасно проводити секвестри бюджетів, які не виконуються. Ми повинні жити з тих доходів і фінансових ресурсів, які ми можемо залучити в дохідну частину бюджету. Але, коли штучно завищують дохідну частину бюджету за це повинні відповідати структури, які доводять планові показники, затверджують дохідну частину бюджету. Тоді наприкінці року наступає хаос і великі кошти блокуються на казначейських рахунках.

Що стосується обіцянок голови Львівської ОДА Олега Сала вибити гроші для регіону, то результат тої акції залежить не від того, хто просить, а від того хто дає. Тому спрогнозувати її на рівні області важко.
коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
7.5958 / 4.2MB / SQL:{query_count}