Інвестиційний провал чи прорив?

“Пошта” з’ясувала, від чого залежатиме інвестиційний клімат Львівщини в найближчі п’ять-сім років. Експерти кажуть: інвестори вкладатимуть кошти в регіон лише після підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом

Інвестиційна політика Львівщини нині далеко не в найкращому стані. Хоча форумів та розмов навколо цієї теми не бракує, але реальні інвестиції до області майже не надходять.
Так, за перший квартал цього року прямі іноземні інвестиції в область становили 15,6 млн доларів, що майже на 5 млн доларів менше, ніж в аналогічний період минулого року. Незважаючи на цифри, урядовці не втомлюються прогнозувати “пакращення” і нові інвестиційні проекти. 
Але не варто забувати, що потенційних інвесторів стримує ряд чинників, а саме: недосконале законодавство, корупція, політична ситуація в країні. Проте вже найближчим часом ситуація може докорінно змінитися – якщо Україна в листопаді цього року підпише угоду про асоціацію з ЄС. Експерти певні: Угода з ЄС – це єдине, що може дати нам шанс протягом найближчих п’ять – сім років оживити економіку й покращити інфраструктуру області.
Вона відкриває масу можливостей для Львівщини й України в цілому. Зникнуть бар’єри для руху капіталу, людей, ринку товарів і послуг. Також відновиться обіг грошей і покращиться інвестиційний клімат.   

Вклади... на словах

Незважаючи на відсутність реальних інвесторів, наша область увійшла до топ-10 регіонів Східної Європи за ефективністю вкладеного капіталу й залученням прямих іноземних інвестицій. До того ж, за інвестиційною привабливістю Львівщина теж не пасе задніх, адже у цьому рейтингу поступається лише Харкову. 
Зеновій Бермес, голова асоціації роботодавців Львівщини певен: рейтинги не відображають дійсного стану справ. “Ми хвалимося намірами або можливостями. Натомість Львівщина перебуває у дуже негарному становищі. Бо ми говоримо про плани, потенціал і, водночас, приймаємо недолугі закони, від яких згодом треба відмовлятись чи переписувати їх”, – каже Зеновій Бермес.
Розбалансованість у роботі Львівської облдержадміністрації та обласної ради створює багато бар’єрів для потенційних інвесторів
Голова асоціації роботодавців Львівщини вважає, що в місцевої влади нині немає бажання побачити реальні проблеми інвесторів. “Насамперед це стосується міських, районних, сільських голів. Адже за їх допомогою можна полегшити доступ до певних ресурсів – землі й оренди”, – розповідає “Пошті” Зеновій Бермес.  

Інвестори “дозрівають”

Натомість чиновники запевняють, що інвестори активно цікавляться Львівщиною. Тож реального припливу інвестицій очікують вже за рік-півтора. Мовляв, за цей час інвестори, які сьогодні цікавляться областю – “дозріють”. 
Зі слів Дениса Шмигаля, керівника департаменту економічного розвит­ку, інвестицій, торгівлі та промисловості Львівської ОДА, цьогоріч кошти у економіку Львівщини планують вкласти японські та німецькі інвестори. “А частки вітчизняних та іноземних інвесторів в економіці області – приблизно однакові (50 на 50)”, – каже він. 
Найбільш привабливою для  цього є легка і харчова промисловості, агропромисловий комплекс, машинобудування та енергетика. “Якщо ще два роки тому основною проблемою для інвесторів було відшкодування ПДВ, то тепер такої проблеми не існує. Натомість вони стикаються з дрібною побутовою корупцією, складністю отримання позичкового капіталу і його високою вартістю”, – розповів Денис Шмигаль. 

В очікуванні Угоди

Поза тим експерти певні, що усі перемовини, які зараз влада Львівщини веде з інвесторами, стануть реальними проектами, якщо Україна підпише Угоду про асоціацію з ЄвропейськимСоюзом. 
“Місцева влада каже, що Львівщиною цікавляться, сюди приїжджають потенційні інвестори. Але треба розуміти, що інвестувати в регіон вони будуть лише в одному випадку – якщо Україна підпише Угоду про асоціацію з ЄС.  Припустимо, що дана Угода буде зірвана... За такого ходу справи всі переговори стануть втраченим часом”, – певен Віктор Борщевський, професор, доктор економічних наук.
З його слів, через високий рівень централізації, можливості регіональної влади є вкрай обмеженими. Але, навіть те, що залежить від обласної влади – не виконують. “Розбалансованість у роботі Львівської облдержадміністрації та обласної ради створює багато бар’єрів для потенційних інвесторів. Наприклад, у питанні прийняття програмних документів, їх реалізації, що для інвестора часто може бути вирішальним”, – каже Віктор Борщевський.
Він наголосив, що раніше, попри погану інвестиційну привабливість у країні, Львівщина саме за рахунок консолідованості могла залучати інвесторів. Чого нині, на жаль, не спостерігаємо.

“Економіка без грошових потоків – тіло без крові”
Ростислав Сорока, голова регіональної Ради підприємців у Львівській області, – про те, на що сподіваються і чого бояться потенційні інвестори
– Львів посів друге місце після Харкова за рівнем інвестиційної привабливості. Але, відомо, що інвестори не поспішають вкладати гроші в наш регіон і наше місто. Може рейтинги не відображають реальної картини?
– Добре, що Львівщина “фігурує” у рейтингах інвестиційної привабливості. Але, насправді не має значення, яке місце Львів посідає у тому чи іншому рейтингу. Не важливо – третє чи тринадцяте. Адже інвестиційний поріг у нашій країні дуже низький. І обсяги інвестицій у регіон – низькі.
– Можливо, інвестори просто вичікують, сподіваючись, що Україна підпише Угоду про асоціацію з ЄС?
– Саме так! Найбільше зовнішні інвестори та й внутрішні очікують сигналу від результатів переговорів на саміті України з Євросоюзом. Від цього багато залежить!
– Якщо ми все ж підпишемо Угоду, то інвестори активніше вкладатимуть кошти у регіон?
– Європейський Союз завершує реалізацію інфраструктурних проектів на території Польщі, вже профінансовані оновлення автомагістралей і залізничного господарства. Тому тепер ЄС приглядається, який інвестиційний майданчик може бути задіяний на наступні п’ять – сім років. І швидше за все ним стане Українa. А у нас – занедбане господарство, особливо дороги, тому є велика потреба в коштах.
Угода про асоціацію з ЄС – єдине, що може дати нам шанс у найближчі п’ять – сім років оживити економіку
Думаю, що Угода таки буде підписана. Вона однаково потрібна Україні і ЄС. Після підписання європейські структурні форми зможуть фінансувати на території України  розвиток інфраструктури, що дуже для нас важливо. Звісно, що в тендерах здебільшого будуть перемагати іноземні компанії, які мають досвід роботи з структурним фондом. Але, субпідрядні, аутсорцінгові роботи будуть виконувати українські підприємства.
Також будуть затребуваними місцеві сировинні ресурси: напівфабрикати, будівельні матеріали тощо. Ми одразу відчуємо, як в цей сектор підуть інвестиції. Будуть вливатися гроші й український бізнес отримає новий стимул, новий імпульс. А ще відбудеться розширення оптової торгівлі європейськими мережевими структурами. Цей сегмент бізнесу теж чекає на позитивне рішення від саміту.
– А якщо підписання не відбудеться?
– Тоді не можу собі уявити, за рахунок чого Україна буде жити наступний фінансовий рік. Не можу вигадати, сфантазувати, що в такому випадку дасть хоч якийсь стимул чи поштовх для подальшого руху фінансів і пожвавлення економіки.
Ані позичкові, ані кредитні ресурси не заходять до країни, а у бюджеті грошей обмаль
Наразі грошові потоки не функціонують. Якщо Угода буде підписана, то обіг грошей відновиться. Економіка без грошових потоків – тіло без крові, а зараз наша економіка обезкровлена. Ані позичкові, ані кредитні ресурси не заходять до країни, а у держбюджеті грошей обмаль.
Угода про асоціацію з ЄС – єдине, що може дати нам шанс у найближчі п’ять – сім років оживити економіку. Завдяки їй правила гри будуть змінюватися в бік покращення інвестиційного клімату і захисту матеріальних активів.
Розмовляла Наталія Кайзенберг

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.6668 / 4.15MB / SQL:{query_count}