Іржа, що їсть металургію

Уряд надав пільги підприємствам гірничо-металургійного комплексу

Уряд надав пільги підприємствам гірничо-металургійного комплексу

marten.jpg 

Кабінет Міністрів минулого тижня всерйоз переймався проблемами основної валютнодобувної галузі вітчизняної промисловості - гірничо-металургійним комплексом (ГМК). Він забезпечує понад 40 від­­сотків усіх валютних надходжень держави, і було б дивним не звернути увагу саме на нього. Особливо, враховуючи ситуацію, яка нині склалася у світі.

Дивним, правда, виглядає те, що спочатку анонсувався лише проект постанови  про невідкладні заходи для підтримки підприємств ГМК. Але, якщо вже бути зовсім неупередженим, для керування економікою, яке практикує наш уряд, це цілком закономірно. Адже для лікування "хворого", як, певно, здається прем'єрові, достатньо обмежитись лише встановленням діагнозу... Хоча добре хоча б те, що в уряді усві­домили існування проблеми.

Отож, Кабмін забов'язався, насамперед, погасити металургам усю заборгованість з відшкодування податку на додану вартість. Передбачено також, що "Укрзалізниця" дозволить металургійним підприємствам відтермінувати сплати за транзит до закінчення року. Щоправда, самі залізничники вже підрахували, що через падіння обсягів експорту металу, - а це загальносвітова тенденція, - вони втратять, щонайменше, 1 млрд грн прибутку.

Окрім цього, Кабмін скасував 12-відсоткову надбавку на газ, що постачається металур­гійним підприємствам. Певно, забувши, що саме уряд ініцював її запровадження... на початку вересня.

Також для металургів тимчасово заморожують тарифи на електроенергію. Все це разом, принаймні так розраховують у Кабміні, має підвищити конкурентноздатність українського металу на світовому ринку.

Втім, "послідовність" дій уря­ду, особливо щодо підвищення конкурентноздатності продукції української металургії, виглядає просто-таки дивною. Як відомо навіть аматорам від економіки, основним чинником тут є вартість продукції, яка пропонується для продажу. Це - аксіома. Тож виходить, що коли пані Тимошенко наполягала на запровадженні згаданої 12-відсоткової надбавки на газ, вона це не враховувала? Наслідки - металурги донедавна були змушені сплачувати за газ 225 - 250 доларів за тисячу кубів у той час, коли решта під­приємств - 179,5 долара.

Проте, вагомішою проблемою самі металурги вважають вартість сировини, з якої виробляється їхня продукція. Зокрема, кокс сьогодні коштує понад 400 доларів за тонну. Для виплавки однієї тонни чавуну його необхідно трохи менше - 600 кілограмів. Утім, еквівалентний за вагою рулон металу продається за 500 доларів. Тож неважко підрахувати, якою мала б бути вартість чавуну для "підвищення конкурентноздатності" української сталі на світовому ринку.

Металурги вважають урядову тактику хоча й позитивною, але малоефективною.

Підтвердженням того, що криза в металургії набирає обертів, є  різке скорочення об­сягів виробництва. Якщо ще у травні виплавка сталі в Україні становила понад 2,5 млн тонн, то у вересні цей показник впав до 1,4 млн тонн. Загалом, наразі завантаженість металургійних підприємств становить не більше 50% виробничих потужностей.

Наслідки для робітників металургійних підприємств зрозумілі - вимушені відпустки: і тепер, і завтра. Як це вже сталося на металургійному заводі "Arcelor Mittal Теміртау" в Казахстані. На комбінаті індійсь­кого мільярдера Лакш­мі Міттала у відпустку відправили 4,2 тисячі працівників. Принаймні, до кінця жовтня. Щоправда, керівництво тамтешнього "міттала" зобов'язалося при цьому сплатити "відпускникам" не менше 50% середньої зарплати.

Вітчизняний "аналог" з Кривого Рогу у вересні теж зменшив виплавку сталі на 15 - 20%. Це, до речі, найвищий показник серед усіх металургійних підприємств України. Наразі на заводі планують зупинити ще одну домну. Хоча є й певна втіха - звільнень та вимушених відпусток на комбінаті не передбачається. Поки що...

А от компанія Рината Ахметова "Металінвест-Україна", незважаючи на кризові  тенденції, розширює виробничі потужності. Ухвалено рішення про завершення будівництва нового прокатного стану на Макіївському металургійному комбінаті у середині наступного року. Приблизна вартість робіт - 77 млн євро. Щоправда, два стани, які випускали відповідну продукцію, виведуть з експлуатації.

Крім цього, на Єнакіївському металургійному комбінаті, який теж входить до  фінансової групи Ахметова, планують до 2011 року модернізувати два прокатні стани. Орієнтовна вартість проекту - понад 200 млн євро. Серед довгострокових проектів - будівництво колійноплавильного комбінату.

А от на металургійному комбінаті "Азовсталь" того ж таки Ахметова закривають два стани. Пояснення: у зв'язку з па­дінням попиту на продукцію. Хоча роботи з модернізації виробничих потужностей триватимуть. Саме це, на думку менеджерів компанії, дозволить навіть в умовах світової кризи налагодити виробництво нових видів продукції, яка буде конкурентноспроможною на ринку.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
10.8490 / 4.11MB / SQL:{query_count}