З часу заворушень на Пагорбі слави минуло 15 років. Для історії це не є великим періодом, проте за цей час в країні багато що, пов’язаного з 9 травня, змінилося. Пропонуємо згадати, яким був цей день у 2011 році.
У квітні 2011 року депутати ЛМР проголосували за заборону використання у місті радянської комуністичної символіки. А вже у травні Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про заборону проведення будь-яких масових акцій, окрім офіційних. У той час на проведення акцій подали понад 20 заяв. Серед них — ВО «Свобода», УРП, Українська Національна Асамблея, Народний Рух України, партії «Русское единство» та «Родина» та інші. І з метою уникнення ймовірних масових заворушень у місті не дозволили проведення акцій.
Проте 9 травня 2011 року на двох локаціях — Марсовому полі, де тоді були поховані військові та працівники НКВД, та на Пагорбі слави. Людей, які хотіли покласти квіти на могиги, не пропускали, посилаючись на рішення суду.
У цей день відбулась сутичка між активістами націоналістичних організацій та людьми з георгіївськими стрічками. Один із них вистрілив у прихильника «Свободи» з травматичної зброї, повідомляло «BBC-Україна».
У цей день на Пагорб слави не пропускали людей, що мали помаранчево-чорну символіку. Крім того, на цьому місці відбулися сутички між працівниками тодішньої міліції, активістами проросійських сил та націоналістського руху.
Також на Пасічну 9 травня прибули автобуси з ветеранами та учасниками проросійських сил. Їх заблокували. Й попри заборону використання радянської символіки, все ж вдалося розгорнути червоний прапор.
Після початку російсько-української війни у 2014 році ставлення до 9 травня змінилося. Зокрема, в Україні почали відходити від радянської концепції «великої перемоги», відмови від терміну «Велика вітчизняна війна» а також почали використовувати символ червоного маку замість георгіївської стрічки.
А у 2023 році Верховна Рада встановила 8 травня Днем пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років, а 9 травня — Днем Європи, відповідний указ підписав Володимир Зеленський.
На Марсовому полі провели ексгумацію, зокрема поховань часів Першої та Другої світових воєн. Тепер тут військовий цвинтар, де поховані українські захисники, які загинули під час російсько-української війни. Зокрема, на цьому місці облаштують Меморіал Героїв, оновлений проєкт якого представили у травні минулого року. У листопаді міська влада повідомила, що на Полі почесних поховань залишилося менше ніж 20 місць. Новим місцем для поховання військових визначили Пагорб слави.
Передексгумаційні роботи на Пагорбі слави почали у квітні 2025 року, а надмогильні плити та останки перенесли на Голосківський цвинтар. У липні того ж року всі роботи на цій ділянці закінчили.
Докладніше про те, як тривала ексгумація на Пагорбі слави, читайте у матеріалі «Львівської Пошти» за посиланням.
